середа, 17 травня 2023 р.

День вишиванки

Що означає День вишиванки в Україні

Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця. 

Зараз День вишиванки має особливий сенс - українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.

Коли День вишиванки 2023



Свято щорічно відзначають у третій четвер травня в Україні. У 2023 році День вишиванки святкують  18 травня

Зараз, в умовах воєнного часу, в День вишиванки в Україні не проводяться марші та дефіле вишиванок, ярмарки, концерти чи інші масові заходи. Але долучитися до свята може будь-хто - потрібно просто надягти вишиванку або будь-який інший одяг з українською вишивкою. 

День вишиванки, свято, яке покликане зберегти народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

Як з'явився День вишиванки

Вперше день у вишиванках провели у Чернівцях. Студентка місцевого університету запропонувала своїм друзям одягти вишиванки на лекції. Ідея швидко завірусилася і її несподівано підтримали дуже багато студентів цього університету, а до них підключилися і викладачі. 

Декілька років День вишиванки відзначали лише у Чернівцях, але потім традицію передали до інших навчальних закладів та міст України. 

А потім встановили одну дату для всіх українців – третій четвер травня. Нині цієї традиції дотримуються практично всі жителі України, а також українці, які живуть в інших країнах. 

Як відзначають День вишиванки

Основна традиція – цього дня головним елементом одягу стає вишиванка. Діти та підлітки вирушають на навчання у вишитих сорочках та блузках, а дорослі одягають національний одяг на роботу. Цього дня на вулицях майже всі люди – у вишиванках. 

У мирний час цього дня проводили різноманітні культурні заходи, організовували флешмоби та паради вишиванок. У 2023 році проводити масові заходи не будуть - через повномасштабне вторгнення Росії та військові дії. 


Що потрібно знати про вишиванки 

Зараз вишиті сорочки, блузи та сукні – елемент святкового одягу. А до XX століття вишиванка вважалася повсякденним одягом. З брюками та піджаком першим вишиту сорочку одягнув Іван Франко. 

У XVII столітті вишиванку носили лише вищі та багаті верстви населення. А ось козаки такі сорочки не носили. У селах вишиванки почали носити значно пізніше. 

Дуже важливе значення має візерунок на вишиванці – це своєрідний код, за символами якого можна прочитати потаємне послання. 

Види орнаменту відрізняються не тільки від регіону до регіону, а й від сім'ї до сім'ї. Вони передаються з покоління до покоління. 

Значення символів у вишиванці

ромб – символ родючості, поліпшення добробуту сім'ї; 

квадрат - баланс, гармонія, удача та порядок; 

спіраль – циклічність часу, символ змін; 

сварги (нагадують половину цифри 8) – сила духу; 

восьмикінцева зірка - символ возз'єднання чоловічого та жіночого початків, посилює інтуїцію; 

хрести - захист від темних сил, гармонія та духовне просвітлення; 

калина - безсмертя роду та довголіття сім'ї; 

ромашка - символ кохання та юності; 

маки - потужний захист від зла, наближення до виконання бажань. 

Вважається, що у вишиванці має значення абсолютно все – тканина, нитки та їх колір. Є візерунки жіночі та чоловічі, є дитячі. 

Орнаменти вишиванки у різних регіонах України

АР Крим: вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти, де використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку.

Вінницька область: характеризується використанням кольорів білого та червоного, а також різноманітних візерунків квітів та геометричних форм. 

Волинська область: характеризується використанням геометричних форм та абстрактних візерунків. Це можуть бути різні геометричні фігури, які доповнюють одна одну. 

Дніпропетровська область: манжети рукавів та виріз горловини вишивали кольоровими нитками та чорним плисом. У вишитій сорочці переважали червоний та чорний кольори. 

Донецька область: прикрашали вишиванки візерунками квітів і рослин, а також птахів. Щоб вишивка була об'ємною, використовували нитки різних текстур. 

Житомирська область: характерний дрібний хрестик червоний із чорним або синім кольором, який повністю вкривають рукав сорочки. Найпоширенішими мотивами є ламані лінії, восьмикутна зірка, ромб. 

Закарпатська область: візерунки на вишиванках закарпатського регіону часто мають геометричний орнамент та нагадують хустини з глибокими та яскравими кольорами. Часто використовуються соняшники, квіти, зірки та рослинні мотиви. 

Запорізька область: характеризується використанням багатьох кольорів та натуральних мотивів, таких як гриби, квіти та тварини. 

Івано-Франківська область: тут на вишиванках зображуються кольорові візерунки з елементами рослинного та геометричного орнаменту. Традиційні візерунки містять сонечка, ромашки, квіти та гори. 

Київська область: вишиванки з Київщини часто виконуються на білому або блакитному полотні з використанням червоного, чорного та золотистого кольорів. Традиційні візерунки містять зображення квітів, птахів, геометричних мотивів та символів. 

Кіровоградська область: вишиванка має дуже реалістичні орнаменти: якщо вишивали гроно винограду, то був присутній навіть блиск виноградин та тонесенькі вусики. Червоний та чорний кольори полюбляли і найчастіше використовували. 

Луганська область: вишиванку оздоблювали по нижньому краю плетеною мережкою багатоколірними орнаментами, виконаними дрібним хрестиком та півхрестиком, іноді грубою ниткою. Домінують геометричні та рослинно-геометричні візерунки. 

Львівська область: на білому полотні вишивали геометричні орнаменти або вишиті елементи, які виділялись та ставали об'ємними — між візерунками залишають чисте полотно. 

Миколаївська область: своєрідність вишиванкам надавав чотирикутний виріз навколо шиї та рукавів, який шили прямим кроєм з вільним викінченням, без складання у зап’ясті. 

Одеська область: верхній край рукавів призбирували, а нижню вишивали геометрично-рослинним візерунком у техніці хрестика. Основними кольорами були червоний, чорний, синій та жовтий. 

Полтавська область: ця вишивка характеризується використанням намистинок, паєток та складних візерунків, таких як китиці та квіти. 

Рівненська область: на лляному білому полотні основною була біла нитка візерунку. Вишиванка майже не мала різноманітних доповнень та кольорових прикрас. 

Сумська область: вишиванки з цього регіону мають складні, витончені візерунки зі зображенням рослин, тварин та символів, пов’язаних із духовними переконаннями людей цього регіону. 

Тернопільська область: орнаменти вишивали кольоровими бавовняними нитками згущеними стібками, якими обводили певні візерунки уздовж усього рукава сорочки. 

Харківська область: вишиванку вишивали товстою ниткою, завдяки чому орнамент набуває рельєфності. Особливістю вишиванок є поліхромні візерунки, виконані напівхрестиком або хрестиком. 

Херсонська область: на вишиванках з цієї області часто зображуються хрести та рослинні мотиви у білих, чорних та червоних кольорах. 

Хмельницька область: на вишиванках з цього регіону зображуються візерунки, пов’язані з природою та гірським ландшафтом — це гірські квіти, птахи, сонце та місяць. 

Черкаська область: Геометричні та рослинні мотиви на вишиванках виконували червоною ниткою. 

Чернівецька область: на вишиванках з цього регіону зображуються візерунки, пов’язані з природою та гірським ландшафтом — це гірські квіти, птахи, сонце та місяць. 

Чернігівська область: ця вишивка характеризується використанням густої вишивки та великої кількості геометричних візерунків. 


Вишиванка для українців – не просто традиційний предмет народного одягу. Це символ українства, ознака належності до нашої великої нації, уособлення багатих традицій та любові до рідної країни. Про вишиту сорочку знімають фільми, її оспівують в піснях та поетичних рядках, і все це не може залишити байдужим жодного з нас! 

                                      


     


Минуле заради майбутнього

 Пам’ятаймо минуле заради майбутнього. Вічна пам’ять жертвам Голокосту. 27 січня, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, у День скорбот...