Надворі весна, а Ви відчуваєте себе млявими і "розбитими"? Швидше за все, справа в нестачі вітамінів, запаси яких вичерпалися за зиму.
Основні причини гіповітамінозу:
- зменшення надходження певного вітаміну в організм у складі продуктів харчування — екзогенні гіповітамінози;
- порушення засвоєння певних вітамінів клітинами організму (внаслідок розладів їх всмоктування у травному тракті або нездатності біохімічних систем організму включати вітамін в обмінні процеси, зокрема внаслідок наявності їх структурних конкурентів — антивітамінів) — ендогенні гіповітамінози;
- збільшене виведення вітаміну з організму або підвищена його утилізація в біохімічних та фізіологічних процесах (в період годування грудьми, вагітності, виснажливій фізичній праці, екстремальних температурних умовах, тяжких інфекційних хворобах тощо).
На сьогодні склалося розуміння ензимовітамінної недостатності як коферментної недостатності. Після з’ясування факту наявності мікроелементів у структурі багатьох вітамінзалежних коферментів стало зрозуміло, що симптоми вітамінної недостатності залежать від неефективності усього комплексу апофермент — активований вітамін-іон, а не просто від недостатності коферменту. При гіповітамінозі часто відзначають дефіцит комплексу апофермент — вітамін — мінеральний компонент. Крім того, встановлена важливість взаємодії самих вітамінів, напр. фолієвої кислоти, та вітамінів — метильних донаторів. Синергістами є вітаміни-антиоксиданти, напр. Е та А. Внаслідок подібної взаємодії кількох вітамінів та мікроелементів в одному метаболічному ланцюзі (напр. вітамінів В1, В2, РР, В15 та феруму і купруму при здійсненні біологічного окиснення) однакові симптоми гіповітамінозу можуть «перекриватися» у клінічній картині різних захворювань. Так, ураження високоаеробних епітеліальних клітин шкіри та слизової оболонки рота, глотки і стравоходу у вигляді дерматиту, зміна структури волосся та нігтів, глосит, хейліт, езофагіт тощо — клінічні прояви недостатності кількох вітамінів та дефіциту мікроелементів, які беруть участь у біологічному окисненні.
Завдяки успіхам у розумінні взаємодії незамінних факторів харчування та природи Г. вітамінологи перейшли від терапії моновітамінами до застосування полівітамінів та коферментних форм вітамінів (напр. кокарбоксилази, рибофлавін-мононуклеотиду, флавінату, піридоксальфосфату тощо) та вітаміно- мінеральних комплексів.
Необхідні вітаміни для людського організму
- Волоссю - А, В2, В6, F, H.
- На шкіру і на весь організм в цілому сприятливо діють вітаміни А, В, В12, Е і F.
Сучасні наукові дані свідчать про те, що найкраще засвоюються ті вітаміни, які ми отримуємо з натуральних продуктів, а синтетичні вітамінні комплекси в таблетках виводяться з організму, так і не встигнувши добре перетравитися і доставити організму необхідні речовини.
Корисно знати, які харчові продукти містять особливо велику кількість найбільш важливих вітамінів для організму.
Вітамін А (ретинол) міститься в печінці, вершковому маслі, яєчному жовтку, молоці. Провітаміном А (каротином) багаті морква, плоди шипшини, смородини, горобини, обліпихи, абрикоси, перець, капуста, шпинат, петрушка, кріп.
При нестачі в організмі цього вітаміну виникає куряча сліпота (зниження зору при недостатньому освітленні), шкіра сохне, волосся теж, втрачає блиск і починає випадати.
Вітамін B1 (тіамін) в найбільшій кількості міститься в пивних дріжджах, хлібних злаках, картоплі, бобових; його багато печінці, нирках і серці.
Нестача вітаміну В 1 може привести до розвитку такого важкого стану, як поліневрит. Препарати з тіаміном призначаються при нервовому виснаженні, перевтомі, шкірних захворюваннях нервового походження, невритах.
Вітамін В2 (рибофлавін) є в пекарських, пивних дріжджах, молочних продуктах, жирній рибі, а також у печінці, нирках і серці тварин.
Нестача цього вітаміну призводить до поразок шкіри, порушення зору, відзначаються зменшення ваги, слабкість. З лікувальною метою рибофлавін застосовують при стоматиті, виразках, що довго не гояться.
Вітаміну С (аскорбінової кислоти) особливо багато у свіжих листових овочах, фруктах і ягодах, таких як шипшина, чорна смородина, червоний перець, цвітна капуста, кріп.
При відсутності його в їжі людина захворює на цингу. З лікувальною метою вітамін С приймають при шлунково-кишкових захворюваннях, атеросклерозі тощо.
Вітамін D (кальциферол) міститься в продуктах тваринного походження, найбільше в рибних: риб'ячому жирі, печінці тріски. Він є в молоці, вершковому маслі і яйцях.
Цей вітамін незамінний у лікуванні та профілактиці рахіту. Він регулює фосфорно-кальцієвий обмін в організмі, забезпечує всмоктування фосфору і кальцію в кишечнику, підвищує опірність організму.
Вітамін Е міститься в нерафінованих рослинних оліях: соняшниковій, кукурудзяній, соєвій, арахісовій, обліпиховій. Багаті на нього помідори, салат, шпинат, спаржа, петрушка, горох.
Цей вітамін забезпечує діяльність усіх найважливіших органів і структур людського організму - мозку, крові, нервів, м'язів. Його можна назвати вітаміном вічної молодості - він затримує процеси старіння в організмі.
Вітаміном РР (нікотиновою кислотою) найбільш багаті м'ясо, печінка, нирки, серце великої рогатої худоби, пивні і пекарські дріжджі, пшениця, гречка, гриби.
При нестачі в раціоні людини цього вітаміну виникає захворювання, зване пелагрою. З лікувальною метою нікотинову кислоту, окрім лікування пелагри, застосовують при хронічних катарах кишок (ентероколітах) і при деяких нервових захворюваннях
