Українські вірші та картинки анімації про Травень
Якого кольора травень?
Травень самий зелений місяць року. Безліч зелених відтінків: жовто-зелений, оливковий, фісташковий, салатовий, смарагдовий …
Травень жовтий від нарцисів, тюльпанів і величезної кількості квітучих кульбаб.
Травень кольору молодого листя та свіжої трави, чистого весняного неба і перших грозових хмар.
Травень
Назва місяця пов’язана з бурнім ростом трави у цю пору.
Відомі також народні назви: пісенник, місяць-громовик, травник.
Прислів’я та приказки про Травень
◊ Травень ліси одягає – літа в гості чекає.
◊ Травнева роса краще вівса.
◊ Травень ліс прибирає — літо в гості накликає.
◊ Травневий дощ, як з грибами борщ.
◊ У травні пня вбери, то красним буде.
◊ Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.
◊ Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається.
Травень
В травні трави молоді,
Ніби хвилі по воді,
Розливаються широко,
Аж радіє наше око.
В травні — праця на полях,
На городах, у садках:
Праця з піснею дзвінкою,
Як сестра живе з сестрою…
Весна вже травень почала
Весна вже травень почала:
Співає, квітне, пахне, грає…
І так багато скрізь тепла,
І радість всюди визирає.
Над квіткою гуде бджола,
Метелик крильцями тріпоче.
Природа зразу ожила,
Й нести красу у Всесвіт хоче.
Бо де ж ще є така краса,
Чарівність і справдешнє диво!
Бездонні сині небеса,
В них вітер шелестить пестливо…
Бо де ще є такі дива
Й такі пісні дзвінкі пташині?
Туман ріку оповива,
Повсюди трелі солов’їні…
Весна у літо перейде,
Бо їй лишилось небагато.
А красне літечко прийде
І в нас на серці буде свято.
Травень
Не дивуйся, що з весною
Інший світ настав:
Полем, лісом і водою
Травень завладав!
Глянь у поле: по коліна
Досягла трава;
Сонце, жито і ярини
Яр’ю облива.
Подивись на прозір річки,
Як її вода,
Ллючи хвилі невеличкі,
Млоддю вигляда.
Хлопчик стиха коло броду
Тягне рогозу;
Темна сила хиле в воду
Вільху і лозу.
А ходім сюди зо мною
В чорностволий ліс, —
Він ще листвою густою
Не зовсім заріс.
Тут тобі остання пташка,
Жоден черв’ячок;
На стволині черепашка,
На траві жучок, —
Скажуть всі вони: «З весною
Інший світ настав;
Полем, лісом і водою
Травень завладав!»
Травень
Я травень – сонця помічник,
Я в сонця – сонячний двірник:
Щоденно вранці на зорі
Його стрічаю у дворі.
Кажу до нього: – В добрий час,
Ласкаво просимо до нас.
Я травень – місяць-килимар,
Я ще вигадник і штукар:
Луги вкриваю килимами,
Дружу з бездомними птахами
І в килимах отих густих
Ліплю будиночки для них.
Я травень – місяць-золотар,
Позолочу старий амбар,
Нехай на сонці золотіє
Старий амбар, і двір, і дім.
Нехай старий світ молодіє
Під диво-пензликом моїм.
Вірш про травень
Дивилася весна на землю поглядом мінливим,
То радувала нас дощем, то сонячним промінчиком грайливим.
Як справжня жінка-таємницю в собі мала,
І завжди після квітня людям травень дарувала
Ось вже червоно-жовтий океан тюльпанів хвилю підіймає,
І море неповторного бузку собою тишу наповняє,
А там конвалії ріка, тендітна і сором язлива.
І їм усім цілющу силу до життя дає травнева злива.
Величний травень, травень переможний!
Твій героїзм в піснях оспівувати ладен кожен,
Ти символ щастя, і здобуть свободу мав ти змогу,
Ключем чарівним для людей відкрив ти до життя дорогу.
Сумуєш трохи,травень вирішальний,
На заході своєму ти танцюєш вальс прощальний.
Когось ведеш ти у життя доросле, зріле,
Комусь дзвінком останнім про канікули повідомляєш милі.
Ще мить, і ти збираєшся у путь далеку.
Краса твоя велична, як політ лелеки.
Тебе чекати, травню, буде кожен знову,
Щоб відчувать твоє тепло і дізнаватись таємниці нові.
Травень
Збивши з трав холоднi роси,
На свiтанку Травень косить,
Дружне птаство стоголосе
До небес його пiдносить.
Праця Травневi вдається
Любо росами косити,
А Весна стоїть смiється,
Заплiтає в коси квiти.
Пiд калиною для Травня
Тихо пiсню заспiвала.
Та весняна пiсня давня
Соловейка здивувала.
Всякий пiсню слухать хоче,
Нащо раптом обiрвалась!
Посмутнiли в Весни очi,
Десь iти вiд нас зiбралась.
Так заведено у свiтi –
Що прийде – те все минає.
Довго травам зеленiти,
Тiльки Травня вже немає.
Ще косив на луках зрання
Та й пропав кудись з Весною.
Лiто йде. Весни прощання
Лине пiснею сумною.
Травень
Травень сонечком голубить
І пташок і діточок.
І метелик кольоровий
Сів погрітись на пеньок.
Крильцями тріпоче,
А летіть не хоче.
автор Лариса Недін
Травень
Травень – місяць гоноровитий,
Яблуневим цвітом вкритий,
Високо голову задер,
Та промовив відтепер:
– Лиш буду я хазяйнувати,
Квітками землю вкривати,
Все кругом нехай квітує,
А червень все це стоїть чує.
Той посміхається тихенько,
– Прийде час і ти швиденько,
Забудеш про свої погрози,
Як літо стане на порозі.
Впаде тоді з дерев весь цвіт,
Почне рости на них і плід,
Вправно почну хазяйнувати,
Тоді не буду нудьгувати.
Вплету травам літні роси,
Тоді вкладу їх у покоси,
Ладу всьому дам тоді,
Погрози всі твої пусти.
Травень
По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,
І де він проходить –
То там жито сходить,
У садочках пишно
Розцвітають вишні.
В малих козенят,
Веселих ягнят
Прорізались трішки
Молоденькі ріжки.