Сторінки

субота, 24 серпня 2024 р.

День Незалежності України


 ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 

День Незалежності України

У суботу, 24 серпня, українці святкують 33-ю річницю Незалежності України - одне з найважливіших державних свят

Цей день став символом довгого шляху боротьби за свободу, гідність і право українського народу жити у власній суверенній державі.

Останні роки особливо підкреслили значення цього свята, адже сьогодні Незалежність – це не просто поняття, а право на існування, вибір європейського курсу та щоденна боротьба за свободу і мир у країні.


Історичні дані

Саме 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення Незалежності України. Цей документ визначив створення незалежної Української держави, і був відповіддю на багаторічні прагнення українців до свободи. Через майже чотири місяці, 1 грудня 1991 року, на всеукраїнському референдумі понад 90% громадян, а саме 28 804 071 людей, підтвердили своє бажання жити у вільній країні. Ця історична подія стала фінальною крапкою у процесі розпаду Радянського Союзу, відкривши нову сторінку для України, як суверенної держави на міжнародній арені.

Чернетку Акту проголошення незалежності України Леонтій Сандуляк та Левко Лук'яненко створили 23 серпня 1991 року, записавши текст у звичайному шкільному зошиті. Для важливого документа обрали термін "акт", вважаючи на те, що "закон" звучить надто буденно. На тексті Акту депутати зробили декілька підписів із гаслами: "Слава Україні", "Ще не вмерла і не вмре", "Від сьогодні — будьмо".

Фото: із сайту Національного музею історії України (https://nmiu.org)

Згадуючи ті події, Левко Лук’яненко зазначав: "Необхідно написати такий законопроєкт, який би проголошував незалежність країни і в якому не буде дискусійних положень. Його треба ухвалити без обговорення. Бо якщо почнеться дискусія, то все затягнеться. За один день не ухвалимо. А потім — вихідні. У комуністів пройде страх. І нам не вдасться проголосити незалежність".

Однак, шлях до свободи для України був буремним та довгим. Акт проголошення Незалежності в 90-х був не першою спробою країни здобути самостійність. Упродовж XX століття різні частини та регіони країни заявляли про створення власних держав. Зокрема, в 1918 році з’явилися Українська Народна Республіка, Кубанська та Західноукраїнська народні республіки. Однак ці державні утворення довго не втримались, Кубань і УНР перейшли під владу більшовиків у 1920 році, а західноукраїнські землі були поділені між Польщею, Румунією та Чехословаччиною в 1919 році.


У 1939 році виникла Карпатська Україна, ця невелика держава за рік до цих подій отримала автономію у складі Чехословаччини. Проте вже в ніч на 14 березня угорські війська разом із гітлерівськими силами вторглися в регіон, і незабаром його повністю окупували.

Ще однією важливою датою в історії стали події 30 червня 1941 року. Тоді у Львові Ярослав Стецько від імені ОУН оголосив про відновлення Незалежної України. Однак, німці швидко придушили цю ініціативу, а членів ОУН очікували арешти та розстріли.

Лише 24 серпня 1991 року, після 50 років боротьби, Україна остаточно здобула Незалежність, яку зараз відстоює у війні.

Боротьба та національна єдність

День Незалежності сьогодні має ще глибше значення для всіх українців. Це не лише про минуле, а й про теперішнє та майбутнє. Останні події, зокрема війна з Росією, підкреслили важливість боротьби за збереження незалежності, територіальної цілісності та демократичних цінностей.

Українці вкотре змушені доводити всьому світу свою рішучість захищати рідну землю, культуру, мову та свободу. День Незалежності – це не лише святкування, а й вшанування тих, хто поклав життя за свободу країни, а також підтримка всіх, хто сьогодні продовжує боротися на передовій.


Святкування Дня Незалежності

З кожним роком День Незалежності стає все більш масштабним і значущим святом. У Києві, як і в інших містах України, відбуваються урочисті заходи: паради, концерти, виставки та покладання квітів до пам’ятників видатним українцям. Українці по всьому світу також активно долучаються до святкувань, влаштовуючи флешмоби, акції та культурні події, що підкреслюють єдність народу.

Так, протягом 22- 25 серпня в Києві відбувається міждисциплінарний фестиваль "Про Українське", який присвячений темі Незалежності України через призму різних видів мистецтва. У 2024 році фестиваль вперше проходить не онлайн та висвітлює п'ять основних цінностей українського суспільства: кіно показує сміливість, література демонструє свободу, гумор у візуальному мистецтві, чуйність розкрита у музиці та любов у театральних виставах.

У багатьох містах України заплановані концерти, вистави, фестивалі, виставки, лекції, флешмоби та інші заходи.

День Незалежності

Незалежність – це не лише привілей, але й велика відповідальність. Українці будують своє життя на принципах демократії, свободи слова та справедливості, зберігаючи свою національну ідентичність та виборюючи місце в європейській родині народів.

Сьогодні, коли Україна знову переживає складні випробування, День Незалежності набуває особливого змісту. Це час не лише для святкувань, але й для роздумів про майбутнє. Українці вірять у перемогу та відновлення миру на своїй землі.


https://youtu.be/JCRkdJ0g7Hc?si=LwRmzMdRoIo7dqfS

пʼятниця, 23 серпня 2024 р.

День Державного прапора


 

Синьо-жовті кольори незалежності. Як на світ з'явився український прапор і які труднощі здолав

Синьо-жовті кольори незалежності. Як на світ з'явився український прапор і які труднощі здолав

Прапор – один із трьох головних державних символів України. Його історія тягнеться століттями: із синьо-жовтим стягом українці проходили періоди труднощів, здобували незалежність та раділи перемогам.

Під час повномасштабної війни його кольори набули додаткового значення. З прапором українці чинять спротив окупації, воїни щоденно складають присягу, а сині та жовті барви можна побачити на найважливіших міжнародних майданчиках.

23 серпня Україна відзначає День прапора. 

Згодом синьо-жовті барви поширюються на Наддніпрянську Україну, а в часи Української Революції біколор стає офіційним державним символом. Проєкт прапора Української Народної Республіки Центральна Рада під головуванням Михайла Грушевського затвердила 27 січня 1918 року. 

У той період з ним приходили на мітинги, йшли на фронт, робили нашивки та значки для військового одягу. Такий стяг розгортали не лише в УНР, він ширився від Владивостоку до Карпат, на Далекому Сході і Кубані – всюди, де були осередки українства.

Існує думка, що після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського порядок кольорів на прапорі змінили, і з синьо-жовтого він став жовто-синім. Але це лише міф – перевертання не було.

До того як Центральна Рада чітко встановила, як має виглядати прапор, його кольори малювали в різній послідовності. Утім, після затвердження, стяг офіційно почав існувати лише із синьою смужкою вгорі. За правління Скоропадського все залишилося як раніше, і саме синьо-жовтий прапор був на банкнотах та гербі, його використовували у проєктах Конституції.

Ні Грушевський в УНР, ні Скоропадський в Українській Державі не перевертали прапора

Ні Грушевський в УНР, ні Скоропадський в Українській Державі не "перевертали" прапора

Український прапор і Радянський Союз

Після того, як українські землі захопили більшовики, національний символ заборонили. Однак, у 1939-му стяг ще встиг побути державним прапором Карпатської України, яка здобула незалежність лише на 7 днів.

У 1949 році затвердили прапор Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), з використанням блакитної стрічки. Дві третини полотна – це червоний прапор, і одна третина стяга – лазурова смуга.

Його поява пов'язана з тим, що після Другої світової війни Україна відновила можливість бути представленою на міжнародній арені – вона стала членом ООН. УРСР все ще не мала можливості здійснювати незалежну зовнішню політику, але принаймні мала окреме представництвоПрапори змінили для того, щоб певним чином відрізняти Радянські республіки.

Блакитна смуга на прапорі УРСР з'явилася після того, як вона стала представницею ООН

Блакитна смуга на прапорі УРСР з'явилася після того, як вона стала представницею ООН

Аж до періоду "гласності" в СРСР карали за використання українського прапора, тому він здебільшого з'являвся у підпіллі. 1 травня 1966 року двоє юнаків – Георгій Москаленко та Віктор Кукса вивісили синьо-жовтий прапор замість червоного над будинком Київського інституту народного господарства. Через дев’ять місяців КГБ вдалося знайти хлопців. Вони отримали 2 та 3 роки таборів суворого режиму.

Дисидент Володимир Мармус у 1972 створив групу, яка провела проукраїнську акцію в Чорткові. На річницю проголошення IV Універсалу Української Центральної Ради (нині – День Соборності) семеро хлопців розвішали по місту синьо-жовті стяги. Через кілька годин прапори змінили на радянські, а юнаків заарештували і відправили до таборів.

Наприкінці 80-х років український символ почав усе частіше з'являтися на публіці, хоч за це досі можна було заробити покарання. У 1989-му прихильники харківського футбольного клубу "Металіст" принесли український стяг на стадіон у Ленінграді, прапори також можна було побачити на фестивалі "Червона Рута" у Чернівцях.

Українські прапори розгортали на фестивалі Червона Рута у 89-му році

Українські прапори розгортали на фестивалі "Червона Рута" у 89-му році
Сергій Марченко 

Натомість у 90-му році під час акції "Живий ланцюг", присвяченій до Дня Соборності, влада вже не чіпала людей із синьо-жовтими символами. Тоді біколор здебільшого робили самостійно – вдома.

Як ми почали святкувати День Державного прапора?

У 1990 році український стяг вперше з'явився на офіційній установі – його вивісили поруч із червоно-синім прапором УРСР на міській раді у Стрию Львівської області.

Вже після розпаду Радянського Союзу 4 вересня 1991-го його підняли над будівлею Верховної Ради. А в січні 1992 року парламент оголосив постанову "Про Державний прапор України", де символ затвердили офіційно.

4 вересня 1991-го український прапор підняли над Верховною Радою

4 вересня 1991-го український прапор підняли над Верховною Радою
Олександр Клименко/ газета "Голос України" 

У час затвердження прапора продовжувала діяти радянська Конституція, там досі були прописані символи Української Радянської Республіки. І вже у 1996-му році державні символи з'явилися у Конституції України.

Це відбулося не безпроблемно, була складна дискусія щодо затвердження не тільки прапора, але й герба і гімну. Але, зрештою, у Конституції зафіксовані саме ці давні українські барви, які сягають ще доби Середньовіччя.

Святкування Дня Державного прапора затвердив указ президента Леоніда Кучми від 23 серпня 2004 року. Саме 23 серпня 1991-го стяг внесли до сесійної зали Верховної Ради після "путчу" в Москві. Тож цьогоріч ми відзначаємо свято вдвадцяте.

Ця дата провокує дискусії, й низка істориків пропонує приурочити свято до інших подій минулого. До прикладу, відзначати День прапора 27 січня, коли Верховна Рада ухвалила постанову про символ. Або ж 4 вересня, бо саме тоді український стяг вперше замайорів над Верховною Радою.

23 серпня 1991 року прапор вперше внесли до українського парламенту

23 серпня 1991 року прапор вперше внесли до українського парламенту
Єфрем Лукацький/rada.gov.ua 

Як дозволяє використовувати прапор Конституція

В Україні досі немає окремого закону про державний прапор. Усі спроби ухвалити його дотепер закінчувалися невдачею. Однак правила, як виготовляти прапор, поводитися з ним та використовувати, встановлює Конституція.

За її статтями, на публічних заходах не можна виставляти пошкоджений прапор, а також заборонено опускати його перед будь-якою людиною. На службових робочих місцях або під час виступів стяг має завжди стояти праворуч від людини. А ще зображення прапора не можна використовувати в рекламах і комерційних оголошеннях.

Які кольори прапора – правильні?

Фахівці досі не можуть зійтися на тому, чи був перший офіційний український прапор блакитно-жовтим, чи мав зверху синю смугу. Причина в джерелах, які лишили замало доказів. Нині ж конкретні кольори стяга затверджені Державним стандартом (ДСТУ).

Існує плутанина щодо кольоропередачі – чи синій, чи блакитний колір був у прапора. У документах Центральної Ради йдеться саме про "синьо-жовтий стяг". Але оскільки на початку ХХ століття ще не було кольорового фотоапарата, то за чорно-білими фотографіями, які до нас дійшли, дуже складно щось стверджувати. Зараз державним стандартом чітко визначені відтінки кольорів, а тоді використовували ту фарбу, яка була під рукою. За ДСТУ, синій колір сучасного стяга повинен мати відтінок 2935 С (за міжнародним стандартизатором кольорів Pantone) та відтінок 0:87:184 (якщо дивитися у палітрі RGB). Його назва – "Sapphire", що у перекладі "Сапфіровий".

Жовтий колір на стязі – це відтінок 012С Yellow (за Pantone), а в палітрі RGB його можна знайти за номером 255:215:0. Ця барва має назву "Golden", що означає "Золотий".

Після початку повномасштабного вторгнення інститут Pantone присвятив ці кольори Україні і назвав їх "Freedom blue" та "Energizing yellow". Назви можна перекласти як "Вільний блакитний" та "Енергійний жовтий".

Офіційні відтінки кольорів прапора України зафіксовані в ДСТУ

Офіційні відтінки кольорів прапора України зафіксовані в ДСТУ
Vogue.ua 

Міські рекорди українського прапора

У 2014 році на стадіоні в  центрі Бахмута (тодішнього Артемівська) з'явився найбільший український прапор – 300-кілограмовий шмат тканини площею 2400 квадратних метрів.

У Тернополі ж розгорнули найдовший стяг протяжністю 9,5 км, а в Києві досі височіє прапор з найвищим майже 90-метровим флагштоком.

Найбільший прапор України зʼявився у центрі Бахмута

Найбільший прапор України зʼявився у центрі Бахмута
Бахмутська міська рада 

Крім того, жителі столиці у 2014-му створили найбільший намальований прапор і прикрасили ним бетонну поверхню Оболонської набережної.

Прапор у Дніпрі встановив рекорд, як найбільший за розміром прапор над містом.

У минулому році сум’яни розгорнули найгабаритніший прапор над водою. Його довжина була 156 метрів, а ширина – 95, 3. https://youtu.be/kQXQxWHECOI?si=-qNtSwGO-kktyWjB